1802-1880
Військове поселення, село, містечко.
Систематичні геологічні розвідки

1802 р. - Вийшла книга професора В. Ізмайлова «Подорож у полуденну Росію в 1799 р. у листах, виданих Володимиром Ізмайловим», де описані промисли жителів Криворіжжя.

1803 р. - В околицях Кривого Рогу проводив дослідження берггемворен Василь Пиленко, який «в достатку знаходив залізні руди біля Кривого Рога і біля села Шестерня». (Відповідно до повідомлення капітан-лейтенанта Сємєчкіна).

1804 р. - Пан Гаскойн - глава Гірничого департаменту Росії подав Міністрові фінансів виписки з повідомлення берггемворена В. Пиленко про залізні руди біля Кривого Рогу.

1804 р.- У Кривому Розі мешкає 1623 жителя, є 226 будинків.

1816 р. - Граф К. Г. Разумовський, що подорожував по південній Росії, у своїх нотатках згадує криворізькі вапняки.

1817 р. - Кривий Ріг згадується у «Переліку (Списку) казенних селищ Херсонського й Олександрійського повітів, які у 1816 - 1817 р.р. були звернені у військові поселення».

У Кривому Розі було 482 подвір'я, 1336 чоловік чоловічого населення, 849 жінок. Щорічно проводилось два ярмарки: 1-й - дев'ятого, 2-й - п'ятнадцятого серпня; продовжувались вони по 2 дні.

У Кривому Розі в 1817 р. були розквартировані 6-й та 7-й ескадрони Бугського Уланського полку, що згодом були переведені в с. Казанка. У Кривому Розі розташувався 3-й та 4-й ескадрон. («По Катерининській залізниці», вип. 1-й, Катеринослав, 1903 р.)

20 серпня 1832 р. - народився Олександр Миколайович Поль (помер у 1890 р.) - ініціатор промислової розробки залізних руд, відомий суспільний діяч Катеринославської губернії, історик, археолог, колекціонер. Колекція стародавностей О.М.Поля була однією з найбільших у Росії, частина колекції у 1906 і 1911 р.р. передана в дарунок Катеринославському (Дніпропетровському) обласному історичному музею, який до 1940 р. носив його ім'я.

1833 р. У Кривому Розі подвір'їв - 539, млинів - 28, церква - 1, мешкає 1681 чоловік і 1674 жінки, хазяїнів - 120, помічників - 866, коней - 1110, волів - 1188, неробочої худоби - 814, овець - 2630.

1836 р. - У Кривому Розі за дорученням Новоросійського генерал-губернатора почав дослідницькі роботи гірський чиновник пан Кульшин. Роботи велися протягом 2 років і дали різноманітні відомості про корисні копалини краю.

Скасовано старий поштовий тракт (від Кременчука до Очакова) для проходження військ, який проходив через Кривий Ріг.

1837 р. - У Кривому Розі нараховується 586 подвір'їв.

1838 р. - Подвір'їв - 596.

1844 р. - У Кривому Розі нараховується 596 будинків.

1857 р. - Військове поселення Кривий Ріг переведено до розряду сіл.

1859 р. - У Кривому Розі мешкало по дійсній частині (колишнього Бугського Уланського полку) - 998 чоловік, нестройових - 208, дітей з чоловічої статі - 10, жіночої статі узагалі - 69 (без дітей нижчих чинів). Народилося в 1859 році чоловіків - 2, жінок - 8, шлюб - 1, померло жінок - 2.

1860 р. - Село Кривий Ріг переведено до розряду містечка.

1865 р. - У Кривий Ріг уперше прибули колишній професор Гірничого інституту пан Барбот-де-Марпі, який протягом 1866 - 1867 р.р. займався вивченням корисних копалин басейну.

1866 р. - Пан О. М. Поль, оглядаючи балку Дубова чисто з археологічною метою, виявив виходи покладів багатої залізної руди.

Початок археологічного вивчення краю: розкопки А.Поля в Гайдамацькій печері Дубової балки та у балці Ковальського (сучасна Мудрьона).

1869 р. - З'явився геологічний нарис Херсонської губернії пана Барбота-де-Марпі. Капітан-лейтенант Сємєчкін у своїх «Записках» писав: «У тому творі опис місцевості по річках Саксагані та Інгульця і в околицях Кривого Рогу ґрунтується і складено майже винятково на працях Кульшина».(«Записки капитан-лейтенанта Семечкина», Видання товариства гірських інженерів, СПб, 1900 р., № 7).

1870 р. - О.Поль уперше звернувся з клопотанням до уряду Росії про будівництво залізниці, що могла б з'єднати «кам'яновугільні рудники Донецького басейну з Криворізькими залізними рудами».

1871 р. - О.Поль розпочав систематичні розвідки Криворізьких руд. Усього на ці цілі в цілому було витрачено понад 20 тис. руб. За рекомендацією відомого геолога пана Берігарда фон Котта, О.Поль запросив німецького гірського інженера Штрипельмана досліджувати рудний район. (Рубін П."Криворожский бассейн и его железные руды". Горный журнал, 1888 г., т. 1).

1872 р. - У Кривому Розі розпочав працювати гірський інженер пан Штрипельман, що встановив наявність у районі потужних покладів залізних руд з вмістом заліза до 70 %.

Більш детальні дослідження потім провадилися за дорученням і коштом О.Поля німецьким бергмейстером Гартунгом та, також, за дорученням уряду гірськими інженерами п.п. Іваницьким, Францлейнем і Фел’єне. (Шимановский М.Ф., "Криворожские залежи железных руд". Горный журнал, 1892 г., № 6).

1873 р. - У південній частині залізорудного басейну між Кривим Рогом і Ластовкой проводив розвідку пан Феодос’єв. У села Олександров Дар (Рахманівка), уперше (раніш, ніж у Миколаєві), була відкрита марганцева руда.

У Лейпцигу вийшла брошура п. Штрипельмана «Sudrussland Mageteisen und Sisenglantztatten» про дослідження, проведені у 1872 р. У тому ж році вона вийшла російською мовою в Санкт-Петербурзі, у перекладі О.Поля. (Горный журнал, 1883 г. т.1)

Задля одержання права проводити розробки залізних руд у Кривому Розі О.Поль уклав договір із Товариством селян на 30 років, а потім у 1875 р. контракт був продовжений ще на 55 років. (Матеріали для оцінки земель Херсонської губернії, Херсон, 1890 р., т. 6, стор. 869-877).

1874 р. - Перший з'їзд гірничих промисловців півдня Росії висловився за проведення залізничної лінії «від Катеринослава і до Кривого Рогу і далі до Знаменсько-Миколаївської лінії 220 верст» (233,2 км, 1 верста = 1,06 км). (Фомін П. «Горная и горнозаводская промышленность юга России», М., 1915 р.).

По річці Саксагань робив дослідження професор Клемм від балки Приворотна до Кривого Рогу. (Танатар И.Очерк у сб. «Руда». К.Р. 1922 р.)

13.04.1874 р. - Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням г-на О.О.Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг». («Записки капитан-лейтенанта Семечкина», Вид. Об-ва горных инженеров, 1900 р.).

22.04.1874 р. - Російським царем затверджений проект залізниці від м. Катеринослава (м. Дніпропетровськ) через м. Кривий Ріг до ст.Казанка. Проект не здійснений. Війна 1877-1878 р.р. відсунула його реалізацію, а після війни він був забутим. Нові клопотання А.Поля залишалися безуспішними.

1878 р. - Рудні багатства краю вивчали гірські інженери п.п. Конткевич С., Шимаковський М., Домчер В.

1879 р. - Продовжуються роботи п. Конткевича С. у Криворізькому басейні.

1880 р. - Видана робота п. Конткевича С. «Геологічний опис околиць Кривого Рогу, Херсонської губернії». Надрукована в Гірському часопису. Робота стала етапною у вивченні геології Криворізького басейну.

13.05.1880 р. - На виконання затвердженого російським царем Закону про виконання гірничими промисловцями підземних робіт Міністерством державного майна Росії затверджені й оприлюднені через Урядовий Сенат «Інструкції з нагляду за виконанням приватного гірського промислу в гірських округах Європейської Росії» та «Правила про безпечне виконання підземних робіт». Ці інструкції стали головними документами, що регламентували розробку рудника у Кривому Розі до кінця 19 сторіччя.

О.Полем засноване «Французьке товариство Криворізьких руд» з головним капіталом у 6 мільйонів франків.

У Росії, напередодні початку розробки Криворізьких залізних руд, було добуто 62 млн. 498 тис. 424 пуда залізної руди. (1 млн. 023 тис. 724,2 тонн, 1 пуд = 16,38 кг) у т.ч. на Півдні Росії - 2,74 млн. пудів. (44 тис. 881,2 тонн). Кількість діючих рудників становила 966, що не діють - 1124. (Гірський часопис, т.2. 1882 р.).

Вверх