1881-1899
Початок добутку залізної руди
Індустріальний розвиток

1881 р. - Західна частина долини р.Саксагань досліджувана п. Г.Прекделем.

15.05.1881 р. - Криворізьким анонімним французьким товариством почато видобуток залізних руд на незручних землях товариства селян Кривого Рогу (Саксаганський рудник).

«Південноросійський гірський листок» повідомив про видання Указу про відчуження приватних майн під будівництво Криворізької і Баскунчакської залізниць, (т.4).

У «Південноросійському гірському листку» (1881 р., т.II стор. 25) у статті "Приємні новини в Кривому Розі» уперше повідомлено про початок видобутку залізної руди".

Вздовж лінії проходження Криворізької (пізніше Катеринінській) залізниці робив дослідження геолог п. В.Домгер.

20.02.1881 р. - Російським царем затверджене «Положення про Тимчасове Управління по будівництву Криворізької і Баскунчакської залізниць»

Другий з'їзд гірських промисловців у Санкт-Петербурзі клопотав (а згодом був прийнятий і Закон) про введення п’ятикопійочного мита на чавун для фінансування будівництва Криворізької залізниці.

1882 р. - У гірничозаводському відділі Всеросійської виставки в Москві Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд представило зразки руд і проекти розробок родовищ «у широких масштабах».

Почалося спорудження моста через р.Інгулець за проектом архітектора М.А. Белелюбського довжиною 151 м.

1883 р.

На заводі Новоросійського товариства проведено дослідну «проплавку» криворізьких руд, яка дала позитивні результати.

В околицях Кривого Рогу добуто 1,5 млн. пудів руди (24 тис. 570 тонн) при 100 робітниках. Усього в Росії добуто біля 60,9 млн. пудів (997 тис. 542 тонни).

Дослідження в Криворізькому районі проводив інженер В.Домгер, що розробив згодом систематику Саксаганської залізорудної смуги.

Вверх

1884 р.

Добуто залізної руди - 7,1 млн. пудів (116 тис. 298 тонн), управляв робочими гірський інженер п. С. Конткевич.

Головні споживачі Криворізької руди:

1)Юзовський завод Новоросійського товариства

2)Завод Гута Бажкова у ст. Домброва

3)Товариство Брянського рельсового заводу

Правлінням Товариства Брянського заводу прийняте рішення про будівництво власного металургійного заводу (майбутній Олександрівський, пізніше ЮМЗ) для переробки криворізьких руд.

18.05. - Відкрита Катеринінська залізниця довжиною 477 верст (505,6 км) від ст. Ясиновата через Кривий Ріг і до ст. Долинська.

Вверх

1885 р.

Залізні руди добувалися товариством Криворізьких залізних руд (біля 2,6 млн. пудів (42 тис. 588 тонн)) при 200 робітників і Новоросійським товариством із Лихманівського рудника (приблизно 400 тис. пудів (6 тис.552 тонни)) при 80 робітниках.

У 1881-1886 р.р. добуто приблизно 6,3 млн. пудів (103 тис. 194 тонни) залізної руди в околицях Кривого Рогу.

Відкрито рудник у маєтку землевласників Голковської (Артемовський) і Ростковської (Жовтневий).

Почалися роботи в Херсонській частині Криворізького району на Лихманівському руднику, що знаходився у села Гданцівка. Він був орендований Новоросійським товариством на 60 років у селянина Ліхмана.

Новоросійське товариство орендувало в поміщика Бєлокрисенко рудник, який потім придбало у власність.

У 1885 р. в Росії діяв 131 завод із 196 доменними печами. Виплавлено чавуна 32 млн. 206 тис. 604 пуда (527 тис. 544,2 тонни). Добуто 66 млн. 768 тис. 821 пуд залізної руди (1 млн. 093 тис. 673,3 тонни).

Вверх

1886 р.

Відкрито рудник Новоросійського товариства - Юзовський (згодом рудник ім. Фрунзе)

Південно-Російське Дніпровське Товариство взяло в оренду в поміщиці Ю.А. Галковської терміном на 12 років землю і заснувало рудник.

Те ж товариство взяло в оренду в поміщика Шмакова на 36 років 1 362 десятини землі (1 489 га, 1 десятина = 1,0935 га) для розвідки залізної руди. Цим же товариством в поміщиці Ростковської взято в оренду на 36 років 1000 десятин землі (1093,5 га).

Брянське Товариство в поміщика П.Г.Харченко взяло в оренду на 36 років 672 десятини землі (734,8 га) і заснувало згодом рудник (Олександрівський).

Товариством Криворізьких залізних руд добуто приблизно 3,3 млн. пудів (54 тис. 54 тонни) залізної руди.

Новоросійське товариство на двох рудниках добуло біля 1,3 млн. пудів (21 тис. 294 тонни).

Південно-Російське Дніпровське Товариство добуло біля 296 тис. пудів (4 тис.848,5 тонн).

Товариство Брянського заводу проводило розвідку.

Пан Піроцький Ф.А. уперше створив «Електричний моторний вагон», який почав широко застосовуватися згодом на гірських роботах.

За матеріалами дисертації Е.Н.Романченко «Видобуток залізної руди в Криворізькому басейні до 1917 р.», Свердловськ, 1957 р.

Вверх

1888 р.

На Бєлокрисовському руднику Новоросійська Товариства (зараз ім. Фрунзе) встановлені дві парові машини.

У «Гірничозаводському Листку» (№6) з'явилася стаття пана Шимановського М.Ф. «Залізні руди і рудники Кривого Рогу», в якій автор висловлює новий погляд на схему залягання руд у Криворізькому басейні.

Брянське Товариство заснувало новий рудник на землі адмірала Ко-реницького (діяв до грудня 1892 р.).

Міністр Державного майна Росії призначив статського радника пана Л. Долинського окружним інженером Південно-Західного гірського округу, зобов’язавши робити нагляд за розробками в Кривому Розі.

Засновано «Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство».

Новоросійське Товариство для доставки руди до Катеринославської залізниці збудувало кінну залізницю системи «Дековіль» довжиною в 9 верст (9,5 км).

Видобуток залізної руди в Криворізькому басейні:

- Бєлокрисовський рудник Новоросійського Товариства - біля 2,10 млн. пудів (34 тис.398 тонн).

- Божедаровський, Товариства Брянських заводів - 600 тис. пудів (9 тис. 828 тонн),

- Товариство Криворізьких залізних руд - біля 4,0 млн. пудів (65 тис. 520 тонн).

Відкрито Покровську церкву на Карнаватці.

Вверх

1889 р.

У Криворізькому басейні добуто біля 16 млн. пудів залізної руди (262 тис. 80 тонн) чотирма акціонерними товариствами (Криворізьких залізних руд, Новоросійським, Брянським і ЮРДМО) при 1 043 працюючих.

«Гірничозаводський Листок» (№8) надрукував повідомлення про те, що: «Французьке товариство приступає з весни до будівництва однієї доменної печі в селі Гданцівка біля м. Кривий Ріг із виробництвом у 1 млн. пудів у рік чавуну. Будівництво печі ведеться з підряду інженером Бассом, який був будівельником Каменського заводу». Мова йшла про будівництво чавуноливарного заводу (бувш. Завод «Комуніст», зараз ВАТ «Завод гірничого машинобудування»).

Вверх

1890 р.

В Росії добуто 106,26 млн. пудів залізної руди (1 млн. 740 тис. 538,8 тонн):

В Кривбасі на 7 рудниках - біля 19,27 млн. пудів (315 тис. 642,6 тонн).

16.06 - Заснована допоміжна каса для робітників «Товариства Криворізьких залізних руд».

17.06 - Закладена перша доменна піч на Гданцівському заводі.

26.06 - У м. Катеринославі (Дніпропетровськ) на 60-м році життя помер один із найвідоміших суспільних діячів Півдня Росії, промисловець, археолог, дворянин, статський радник Олександр Миколайович Поль. Нагороджений орденами св. Володимира і Ганни.

Вверх

1891 р.

Ад'юнкт-професор Гірничого інституту Н.Д.Коцовський проводив геологічні роботи в зоні будуємої Саксаганської гілки Катеринінської залізниці.

01.03 - Отримано дозвіл на продовження Саксаганської гілки на 17 верст (18 км).

Засноване «Донецьке Товариство «железоделательного» і сталеливарного виробництва» із головним капіталом у 1,6 млн. руб. золотом. Головні учасники товариства - французькі капіталісти.

Товариство стало згодом одним із найбільших споживачів криворізької руди.

Початок поширення чуток про виснаження криворізьких руд.

У Кривбасі на 8 рудниках добуто біля 25,6 млн. пудів руди (419 тис. 328 тонн); у Росії на 683 рудниках - 119, 56 млн. пудів (1 млн. 958 тис. 392,8 тонн).

Брянське Товариство знову почало розробку залізних руд на землях поміщика Харченка й адмірала Кореницького, яка на землях останнього буде знову припинена в 1892 р.

У Катеринославі засноване гірське управління, подібне діючим вже в інших гірничопромислових центрах. (Указ імператора від 13.05.1891 р.)

Пан С.Н.Колачевський узяв в оренду 254 десятини землі (277,7 га) у вдови майора пані Зайцевої з метою почати видобуток руди.

На Гданцівському чавуноливарному заводі закладено 3 домни обсягом 200 м3, висотою 18 м, добова продуктивність 400 пудів (6,5 тонни).

Вверх

1892 р.

На 9 рудниках Кривого Рогу добуто біля 29,5 млн. пудів залізних руд (483 тис. 210 тонн). Усього в Росії на 658 рудниках добуто 124 789 598 пудів (2 млн. 44 тис. 54 тонни).

Засновано Товариство рудників Дубової Балки. Російським царем за-тверджено 03.12.1892 р.

У статті «Криворізькі поклади залізних руд», надрукованій в «Гірському часописі» № 10, інженер М.Ф.Шимановський оцінив запаси залізної руди на Криворіжжі в 700 млн. пудів (11 млн. 466 тис. тонн).

На Гданцівському заводі виплавлено біля 395 тис. пудів чавуна (6 тис. 470 тонн).

Криворізьким Товариством залізних руд почалася розробка Ингулецького рудника біля села Гданцівка, у садибі баронеси Герват, інженером Кузнєцовим при селі Олександрів Дар (сучасне Рахманівка).

Французьке анонімне товариство рудників Дубової Балки придбало за 250 тис. рублів у повну власність керування по справах мертвого О.М.Поля і маєток під назвою Дубова Балка (сучасний рудник «Більшовик»).

Вверх

1895 р.

«Криворізьке товариство рудників Дубової Балки» запропонувало селянам села Покровки Весело-Тернівської волості за 46 десятин землі (50,3 га) 100 тис. рублів готівкою і погасити усі борги товариства селян та, також, дати 46 десятин із землі Товариства Дубової Балки.

Брянське товариство орендувало в селян Кривого Рогу рудну ділянку і гарантувало щорічний видобуток 8 млн. пудів (131 тис. 40 тонн) із платою по 1 коп. за пуд.

У Кривому Розі нараховується 1 162 подвір'я, 9 811 чоловік населення, 3 школи, 1 лікарня, сільськогосподарське училище.

Відкрита 1-а земська лікарня.

Вартість землі в Кривому Розі за останні 25-30 років збільшилася в 30 і більше разів.

На 15 рудниках Криворіжжя добуто біля 66 млн. пудів руди (1 млн. 081 тис. 80 тонн). Усього в Росії на 862 рудниках при 34 997 робітниках добуто біля 178 млн. пудів залізної руди (2 млн. 915 тис. 640 тонн).

На Гданцівському чавуноливарному заводі обладнано електричне освітлення і водопостачання заводського водопроводу від електронасосів.

30 травня за підписом Міністра шляхів сполучення Росії дозволене будівництво під'їзних шляхів до залізниці, зокрема, продовження Сакса-ганської гілки Катеринінської залізниці на схід по долині річки Саксагань до рудника Калачевського.

До 1895 р. багато підприємців по видобутку руди зосереджували свої сили на боротьбу між собою за право розробки залізних руд на зручних землях Товариства селян. Коли в 1895 р. це право дісталося Брянському товариству, більш значні підприємці зайнялися розвідками на землях на південь від Кривого Рогу по правій і лівій стороні річки Інгулець.

У 1895 р. до працюючих у минулому (1894) році рудників приєдналися нові: Руднєва і Коломойцева в Олександрійському повіті і Добровольського в Херсонському повіті. Рудник Коломойцева розроблявся купцем Копиловим, а рудник Руднєва «Добровольсько-Криворізьким французьким товариством» («Гірничозаводський листок» № 2, 1918 р.)

Вверх

1896 р.

Посилена скупка земель для розробки надр продовжується із зростаючою поспішністю, що призвело до швидкого подорожчання земельних ділянок, де передбачалися рудні поклади.

Професору П.П.П’ятницькому видана грошовий допомога (100 рублів) на геологічну екскурсію з метою огляду нових розвідницьких робіт у районах Криворіжжя і Корсах-Могили (у м. Бердянську).

Надруковано статтю П.П.П’ятницького «Про деякі особливості в будівлі і стратиграфії кристалічних сланців на південь від м. Кривого Рогу».

Устаткування ЮРДМО складалося з 5 рудопідіймальних парових машин загальною потужністю 240 кінських сил, однієї паровозної машини, 4 парових насосів 24 к. с., 8 парових котлів.

У Кривбасі на 20 рудниках добуто біля 70,6 млн. пудів руди (1 млн. 156 тис. 428 тонн). Усього в Росії на 1052 рудниках при 38 210 робітниках добуто 202 642 654 пуда (3 млн. 319 тис. 287 тонн).

Нікополь-Маріупольське Товариство південніше від ст. Колачевське орендувало в поміщика П.Харченко 25 десятин землі (27,3 га) терміном на 10 років.

Брянське Товариство орендувало в поміщиці А.Харченко 700 десятин землі (765,5 га) терміном на 12 років для устрою рудника «Пужмерки».

Гданцівський завод виплавив біля 1,8 млн. пудів чавуна (29 тис. 484 тонни). У Катеринославській і Херсонській губерніях працювало 6 заводів. Вони виплавили більш 137,3 млн. пудів чавуна (2 млн. 248 тис. 974 тонни). Усього в Росії виплавлено 197,870 млн. пудів (3 млн. 241 тис. 111 тонн).

Почалися попередні дослідження, а з 1898 р. і систематична геологічна зйомка під керівництвом старшого геолога Геологічного комітету пана А.О.Михальського.

23.05 вийшло Високе повеління російського царя про спорудження продовження Саксаганської гілки від ст.Колачевська до з'єднання її з головною лінією біля ст.Любомирівка протягом 85,4 версти (90,5 км). Приступили до робіт 01.08.

У Кривому Розі 1 400 подвір'їв і 10 010 жителів; у волості 2 004 подвір'я і 14 257 жителів.

Торговий дім «Емерік і К°» орендував у пана Цибульки 315 десятин землі (344,5 га) терміном на 30 років, за 3-и версти (3,2 км) від станції Вечірній Кут (станція розташована на сучасному руднику «Жовтневий»).

Навпроти ст. Роковата Верхньодніпровське Товариство орендувало терміном на 90 років казенну землю в кількості 146 десятин (159,7 га) для розвідки і видобутку руди.

(За матеріалами книги «Завод Новоросійського товариства». Катеринослав, 1896 р.)

Вверх

1897 р.

«Нариси Південно-російської промисловості» за 1897 р. писали: «Праця робітника на заводах, а особливо, на копях під час підземних робіт, дуже важка і потребує великої фізичної сили, тому власники приймають самий здоровий і міцний люд, з попереднім медичним оглядом. Одержуючи від населення його кращі сили, вони повертають напівпридатних або зовсім негожих для подальшої роботи інвалідів. П'ятнадцятьох років безупинної роботи цілком достатньо для того, щоб із молодого здорового чоловіка сфабрикувати передчасного старця... »

За словами газети «Киянин»:

«...у Кривому Розі лютує епідемія пошуку руди».

«...Криворізька залізна руда в значних кількостях вивозиться в західну Європу, головним чином для польських металургійних заводів... »

«....Орендні ціни на садиби страшенно підвищилися, ті що коштували до відходу 2-3 тис. рублів, тепер вже коштують 8-10 тис. рублів, і бажаючих узяти в оренду маса... »

«...У Криворізькому районі діяльно розвідуються усі землі, де тільки можна припустити перебування залізних руд; землі ж, де присутність руд вже відома, піднімаються значно в ціні. Останнім часом скуповуються селянські садиби, що виявилися на рудних покладах, причому, за невеличкі садиби дають десятки тисяч рублів... »

«...У Кривому Розі йде діяльна скупка родовищ залізних руд і пошуки нових. Так з'явилися американські підприємці, що ведуть переговори з власником значного рудника про продаж їм усієї виробітки руд по ціні біля 7 коп. за пуд. Можна описати, що вартість залізних руд Кривого Рогу піднімається... »

У «Гірничо-заводському листку» № 13 за 1897 р. опубліковане урядове розпорядження «Про тривалість і розподіл робочого часу в закладах фабрично-заводської промисловості». Робочий день не повинний перевищувати 11,5 часів.

У Кривбасі при 9 рудниках добуте біля 107 млн. пудів залізної руди (1 млн. 752 тис. 660 тонн). Усього в Росії на 972 рудниках при 39490 робітниках добуто 250 254 573 млн. пудів залізної руди (4 млн. 099 тис. 170 тонн).

Пан М.Шимановський обчислив запаси залізних руд у Кривому Розі в 2 млрд. пудів (32 млн. 760 тис. тонн).

Пан С.Колачевський купив паровоз системи Вілдвіна.

Вверх

1898 р.

На 23-му з'їзді гірничих промисловців півдня Росії вперше розглядалося питання про експорт залізної руди.

На Інгулецькому руднику (біля Гданцівки) влаштована парова лебідка потужністю 50 к. сил, за допомогою котрої вагонетки з рудою по похилій площадці піднімаються з нижніх горизонтів.

На Карнаватському руднику початий видобуток руди, крім розносу, за допомогою шахт.

«Трапляється, що рудопромисловець здає вскришу своєму штейгеру по 4,6 рублі за пуд, штейгер цю роботу здав підрядчику за 8,5 руб., а грабарь, що робив цю роботу, одержав від підрядчика 2,6 руб. Також вловлювачі сум, що переходять від рудопромисловців до робочого, під тим або іншим видом існують на кожному руднику і не в однині.

В даний час ще не можна судити про вплив скажених грошей, що потрапили неочікувано негадано до рук Криворізького Товариства селян і окремих хазяїв, що продали свої садиби за велику суму. Можна думати, що і у майбутньому до цих грошей, внесених у Губернське Присутствіє, Товариство селян не буде мати вільного доступу і за своїм розсудом розпоряджатися не зможе».(«Добування залізної руди в Херсонській губернії», Х, 1898 р.)

«Урядовий Вісник» (№ 99,1898 р.) повідомив, що в Херсонському повіті, за течією ріки Інгулець, знайдені багаті поклади залізної руди високої якості.

На 25 рудниках Криворіжжя добуте біля 120 млн. пудів залізної руди (1 млн. 965 тис. 600 тонн) при 5,5 тис. робітників.

«Гірничо-Заводський листок» (№ 12) писав: «Нові металургійні підприємства на півдні Росії відчували утруднення в забезпеченні своїх заводів залізними рудами. Криворізькі руди тепер майже неможливо купити - увесь виробіток її вже давно запродано».

Повідомляється про подальший підйом цін на залізну руду в Кривому Розі: руда із вмістом заліза 60 % «запродається» біля 9 коп. за пуд.

«Придніпровський край» повідомляв: «...відбулася значна угода по поступці прав на розробку руди на одній з ділянок у Криворізькому районі... Продавці - компанія зі спекулянтів, покупець - «Діамантове Гірничопромислове Товариство». Характерно, що посередники угоди одержали надзвичайно значний дивіденд, що перевищує 3% запроданої суми».

Пан А. Михальський на зборах «Товариства Гірських Інженерів» висловив, що «рудні запаси Кривого Рогу не можуть рахуватися точно визначеними і, що взагалі ховати Кривий Ріг рано».

На 24-м з'їзді гірничих промисловців розглядалося питання про розміщення військового гарнізону в Кривому Розі. З'їзд постановив підтримати клопотання. Гірничі промисловці висловили згоду взяти участь у витратах.

Вверх

1899 р.

Гірський департамент відрядив гірського інженера пана А.О. Михальського для обстеження Інгулецького рудного району.

Ціни на залізну руду в Кривому Розі піднялися до 9-10 коп. за пуд із вмістом заліза 60%. За кожний 1% понад це - добавляється по 1/5 коп. на 1%.

Значні угоди по покупці рудоносних ділянок відбуваються в Кривому Розі досить часто.

Одне акціонерне товариство запропонувало власниці величезного рудника пані Ю.А. Голковській за її ділянку 20 млн. рублів. «...За обчисленнями фахівців, руди знаходиться тут до 2-х мільярдів пудів (32 млн. 760 тис. тонн)... »

Херсонським повітовим зборам Управою була подана доповідь по питанню про обкладення рудоносних земель земськими зборами.

Власники рудоносних земель дотепер оспорювали право обкладення останніх. Спеціальним Указом Сенат дозволив оподатковувати зборами і землі з покладами кам'яного вугілля і руди, якщо останні приносять прибуток.

У Верхньодніпровському повіті Желтянської волості біля села Зелене «заорендовані» усі надільні землі селян, без винятку садибних місць.

Точно встановити число криворізьких рудників і зайнятих на них робітників досить важко. Рудники виникають один за іншим, розвідуються нові поклади, старі рудники збільшують свою продуктивність.

Загальний видобуток залізної руди в Росії був 359 млн. 844 тис. 648 пудів (5 млн. 894 тис. 255 тонн) при 48 тис. 859 робітників, у т.ч. у Кривбасі за даними «Звіту гірського департаменту за 1899 р.» - 147,8 млн. пудів (2 млн. 420 тис. 964 тонн) при 10 тис. 157 робітників на 50 рудниках.

За пошуковими казенними партіями і за казенними дослідниками йдуть слідом зграї загарбників і спекулянтів і, таким чином, тільки що відкриті родовища потрапляють у приватні руки і притому не гірничих промисловців, що бажають вкласти свої капітали і знання у розробку відкритих родовищ, а осіб, що бажають їх перепродати за величезні гроші.

Пан Колачевський купив у Німеччині другий паровоз фірми Кроуса.

На Півдні Росії працює 18 заводів із продуктивністю 88 млн. пудів чавуна в рік (1 млн. 441 тис. 440 тонн) при використанні криворізьких залізних руд.

На руднику Колачевського робітники страйкували 3 дні, вимагаючи збільшення зарплатні. Страйковий комітет випускав спеціальні листівки.

Вверх