Криворіжжя:ітоги ХІХ ст.
Зростання населення.
У XIX сторіччя Кривий Ріг вступив волостним центром, що об'єднував 12 невеличких сіл. Населення військової слободи складало 752 чоловік, що мешкали на 68 подвір'ях (1799 р.). У 1805 р. тут вже мешкало 1628 чоловік на 226 подвір'ях. З 1817 р. Кривий Ріг значиться в списках військових поселень, тут розташувалися два ескадрони Бугського уланського полку генерала Сіверса. До цього часу стосується початок цивільної і військової архітектури, коли почалося будівництво по типових проектах. У 1857 р. Кривий Ріг переведений у розряд державного поселення. Тут на 554 подвір'ях мешкали 8644 чоловік, а з 1860 р. Кривий Ріг переведений до розряду містечок.
У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості до 80-х років XIX сторіччя сформувалося поняття Рудничного району, куди, крім містечка і частини басейну, розташованого в Херсонському повіті, входила група північних рудників Верхньодніпровського повіту і поселення, розташовані в Олександрійському повіті. У самому містечку в 1887 р. нараховувалося 1170 подвір'їв і 8630 жителів. До кінця XIX сторіччя їхня кількість наблизилася до 20 тисяч. З огляду на те, що сучасний Кривий Ріг поглинув масу селищ і сіл згаданих повітів, треба при порівнянні кількості населення враховувати і ту частину, що мешкала поза містечком.
Відповідно до підрахунків д.і.н. В.Варгатюка (див. «Кур'єр Кривбасу», 1996 р. № 67-68) населення Криворіжжя кінця XIX сторіччя складало:
«У Криворізькій волості в 1896 році було 2004 подвір'я і 14253 жителя (Херсонський повіт).
Частина Криворіжжя, розташована в Олександрійському повіті, складала 350 подвір'їв і більше ніж 3 тисяч жителів. У Верхньодніпровському повіті мешкало біля 15 тисяч чоловік на 3370 подвір'ях. Усього на Криворіжжі кінця XIX сторіччя мешкало біля 32 тисяч чоловік і нараховувалося 5940 подвір'їв (господарств)».
Індустріальний розвиток
На початку XIX сторіччя із «значних» промислових підприємств у слободі було 3 водяних млина. Початок промислового освоєння залізних руд було започатковано в 1880 році організацією «Акціонерне Товариство Криворізьких залізних руд». Експлуатаційні роботи початі 15.05.1881 р. на руднику «Саксаганський». У 1882 р. в околицях Кривого Рогу було добуто 1 млн. пу-дів (16,4 тис. тонн, 1 пуд = 16,38 кг) руди при 150 робітниках. У тому ж році почате будівництво Криворізької (Катерининської) залізниці, яка зіграла величезну роль у прискоренні розвитку промисловості регіону (закінчена в 1884 р.).
У 1897 р. Кривбас виходить на перше місце по видобутку руди в Росії і вже не поступається ним до 1914 р. Начало нової галузі промисловості - металургії - було започатковано у 1892 р., коли була задута перша домна Гданцівського чавуноливарного заводу. Перша шахта в басейні почала діяти в 1886 р. С тих пір з наростаючими темпами продовжувався підземний видобуток залізної руди.
У 1890 р. на Криворіжжі діяло 79 рудників, які дали 166,206 млн. пудів руди (2 млн.722,5 тис. тонн). До кінця XIX сторіччя діє 266 промислових підприємств. Робітничий клас у басейні досягає 10 тисяч чоловік, із них біля 7 тисяч гірників.
Уявлення про динаміку видобутку руди дає таблиця
| Роки |
Добича |
Кількість робітників |
Примітка |
| млн.пуд. |
тис.тонн |
| Початок підготовчих робіт |
| 1882 |
1,0 |
16,4 |
150 |
|
| 1883 |
1,5 |
24,6 |
160 |
|
| 1884 |
1,2 |
19,7 |
немає даних |
|
| 1885 |
2,99 |
49,0 |
немає даних |
|
| 1886 |
4,02 |
65,8 |
160 |
|
| 1887 |
7,2 |
117,9 |
145 |
|
| 1888 |
13,15 |
215,4 |
303 |
|
| 1889 |
18,0 |
294,8 |
612 |
|
| 1890 |
19,2 |
314,5 |
1013 |
|
| 1891 |
25,6 |
419,3 |
1025 |
|
| 1892 |
30,5 |
499,6 |
985 |
|
| 1898 |
38,8 |
635,5 |
1205 |
|
| 1894 |
48,5 |
794,4 |
1738 |
5,093 млн. пудів (83,4 тис. тонн) доставлено селянами |
| 1895 |
55,8 |
914,0 |
2147 |
1,874 млн. пудів (30,7 тис. тонн) доставлено селянами |
| 1896 |
70,1 |
1148,2 |
2323 |
0,426 млн. пудів (7 тис. тонн) доставлено селянами |
| 1897 |
106,7 |
1747,7 |
2660 |
|
| 1898 |
120,5 |
1973,8 |
немає даних |
|
| 1899 |
158,4 |
2594,6 |
7248 |
|
Культура, архітектура, освіта
Появу першої школи кантоністів можна віднести до 1817 р., коли Кривий Ріг став військовим поселенням. Можливо, при Св. Миколаївській церкві, що, по деяких джерелах, побудована в 1761 р., могла бути і школа.
До 1888 р. цивільних шкіл у Кривому Розі не існувало. У 1861 р. відзначені на планах трубнічеська школа і планувалося відкриття артилерійської.
Перші оригінальні кам'яні житлові будинки були побудовані в 1828 р. («Будинок полковника» по вул. Леніна, у даний час не зберігся). Перший 2-х-поверховий будинок побудований у 1864 р. (нині по вул. Грабовського, будинок №9, пам'ятник історії). Найвищим будинком у XIX сторіччі в Кривому Розі була Головна Синагога. Вона була найкрасивішою на півдні Росії. Це був і перший купольний будинок у місті (знесена в 1947 р.). Перший кам’яний міст через р. Саксагань був побудований у 1828 р. в районі теперішнього Прорізу по вул. Леніна. Він був розібраний у 1967 р. при будівництві трамвайного кільця. Самим значним мостом у Криворізькому басейні в той час був міст, побудований за проектом архітектора Белолюбського у 1882-1884 р.р. довжиною 161 м. Він знаходиться біля греблі Карачунівського водосховища і діє дотепер.
Перший пам'ятник мистецтва був відкритий у 1896 р. біля Гданцівського заводу. Це було бронзове погруддя О.М. Поля роботи скульптора Едвардса.
Вверх